Хорошие темпы развития: итоги первого полугодия для экономики Украины[:ua]Хороші темпи розвитку: підсумки першого півріччя для економіки України

В общем имеем умеренное оживление макроэкономической ситуации. Во-первых, это макрофинансовая стабилизация. Баланс государственных финансов адекватный, галопирующую инфляцию преодолен, волатильность курса гривна-доллар ниже волатильность ключевых мировых валют, сравните например с курсом доллар-евро. Увеличиваются экспорт и импорт (+ 20% в первом полугодии каждый), растет внутренний рынок (по 6М2017 розничная торговля + 7% в реальном выражении). Цены на экспортные товары несколько лучше, чем ожидалось в начале года. Есть потери производства из-за потери сырьевой базы и мощностей промышленности на востоке, поэтому промышленность -1,3%, а оборот оптовой торговли только + 1,5% (выпала часть торговли углем, металлом, рыжей).

В целом ситуация положительная. Ожидания бизнеса лучшие за последние 4 года (индекс деловых ожиданий НБУ вырос до 114,3), восстанавливается инвестиционная активность. В общем, основным драйвером экономического роста в этом году будет внутренний рынок.

Однако темпы роста неудовлетворительные. Ожидаемые 2% в этом году это ни о чем. Лишь вернуться в 2013 год, понадобится 5 лет рост по 2%. У нас нет такого времени, особенно учитывая что мировая экономика растет быстрее. То есть мы так медленно движемся вперед, что еще больше отстаем от мира.

Выполнение программы МВФ, приватизации, привлечения капитала, реформ неудовлетворительное. Нам нужно строить не просто 2-3% роста, а веру инвесторов в Украине. Это делается не словами, а делами. Мир смотрит на наше топтание на месте с МВФ, приватизацией и не может поверить, что Украина наконец изменилась. Это может прозвучать как холодный душ, но в 2010 году веры иностранных инвесторов в Украине можно было даже больше. Тогда тоже было восстановление после кризиса, были надежды на качественную экономическую политику, была программа МВФ.

Банковская система прошла страшные времена. Возвращаются депозиты, усиливается кредитная активность.

Национализация Приватбанка закрыла последнее большой вопрос по переформатированию банковской системы: из крупных уйдет с рынка, а кто останется работать. Сейчас мы знаем все ответы на этот вопрос. Но теперь перед Украиной встала новая большой вопрос: что делать с таким большим счастьем государственного присутствия в финансовом секторе. Это чемодан без ручки, которая требует постоянного выпуска долгов. Нужно искать тех, кто может приладить к этой чемоданы ручку, она очень дорого стоит Украине. Только решили проблему Нафтогаза и вынужденной эмиссии под него – а теперь выпускаем десятки миллиардов долгов для государственных банков.

Не ждите полного кредитования, впрочем. Нужно решить вопрос старых кредитов, неплатежеспособности заемщиков. Нужны предпосылки защиты прав кредиторов, когда банки не будут бояться повторения массовых «бросков» крупных заемщиков, различных махинаций. Сейчас активно развиваются кредитования физических лиц: в этой сфере Украина никогда не была перекредитованных страной.

Кризис миновал, и это время готовиться к следующему кризису. Чтобы мы встретили ее реформированными и структурно прочными. Плавающий курс – хорошо, нам не порвет паруса как обычно. Небольшой дефицит государственных финансов – хорошо, мы возвращаем контроль над ростом долга. Неприватизированный госсектор в экономике, который приносит убытки – это плохо. Отсутствие иностранных инвестиций – это очень плохо. Неэффективная пенсионная система – это очень плохо, в том числе с учетом демографические вызовы.

Очень много говорят что в Украине растет безработица. А вы посмотрите на структуру этого показателя. Уровень безработицы это количество безработных разделена на экономически активное население. Так вот у нас не количество безработных увеличивается, а экономически активное население уменьшается. Сейчас получаем последствия демографического провала 1990-х годов, то есть все меньше молодежи выходит на рынок. Плюс трудовая эмиграция. Вспомним начальный курс экономики. Факторы производства – трудовые ресурсы, капитал, земля. Трудовые ресурсы сокращаются. Капитал не привлекается. Земельного рынка у нас нет. Поэтому ни один экономист пока не может сказать, как Украина может прыгнуть вверх в ближайшие 10 лет. Нужно сделать в 10 раз больше реформ, чем сделано!

Изменения в финансовом законодательстве были имеют наибольшее значение?

Законы не удалось принять?

Законодательное обеспечение реформ очень слабое. Вместо быть локомотивом – стране придется его буквально тянуть из болота. Посмотрите на пресс-релизы Национального банка Украины: чтобы как-то подбодрить процесс, эта почтенная организация приветствует принятие законов в первом чтении! Вся страна ждет от парламента реформ, а позиция парламента как коллективного органа для непосвященного наблюдателя выглядит как «а вы нас лучше попросите!” А потом эти законопроекты, принятию которых все обрадовались в первом чтении, так и не проходят второе чтение.

До сих пор не принят закон о так называемом «сплит», который закрыл бы белые пятна в регулировании финансового сектора. Сегодня есть банки, которые после стресс-тестов и коренной реформы банковского надзора работают по самыми жесткими мировыми правилами, а есть финансовые компании, которые выдают кредиты без такой ответственности.

Законопроект № 6027 о повышении доверия между банками и клиентами. Это уже третий номер этого законопроекта (две предыдущие версии не принято), и этот уже третий вариант до сих пор не прошел даже первое чтение.

Закон о невзыскания залога по валютной ипотеке приняли очень быстро, создали всем банкам проблемы, отбили даже в честных заемщиков любое желание гасить кредиты. А принять закон, который бы решал эту проблему, не могут уже много лет! И эти люди спрашивают, а почему банки не кредитуют! Так вот почему! Законопроект № 3132 о совершенствовании процедур банкротства не принят. Законопроект № 4529 о стимулировании кредитования в Украине не принят. Законопроект № 5361 о регулировании перевода средств – не принят. И далее по списку.

Хорошо что приняли закон о режиме добровольной реструктуризации долгов. Приняли закон о потребительском кредитовании, который в прошлом месяце вступил в силу.

Есть хороший диалог с НБУ, который на своем подзаконном уровне активно продвигает реформы финансового сектора. Видим хорошие темпы либерализации валютных ограничений, которые усиливают доверие к заявленной цели ввести Украину в клуб стран со свободным движением капитала в перспективе ближайших лет.

Роман Шпек
Голова Совета НАБУ

[:ua]Загалом маємо помірне пожвавлення макроекономічної ситуації. По-перше, це макрофінансова стабілізація. Баланс державних фінансів адекватний, галопуючу інфляцію подолано, волатильність курсу гривня-доллар нижча за волатильність ключових світових валют, порівняйте наприклад із курсом долар-євро. Збільшуються експорт та імпорт (+20% у першому півріччі кожен), зростає внутрішній ринок (за 6М2017 роздрібна торгівля +7% у реальному вираженні). Ціни на експортні товари дещо кращі, ніж очікувалося на початку року. Є втрати виробництва через втрату сировинної бази та потужностей промисловості на сході, тому промисловість -1,3%, а оборот оптової торгівлі лише +1,5% (випала частина торгівлі вугіллям, металом, рудою).

Загалом ситуація позитивна. Очікування бізнесу найкращі за останні 4 роки (індекс ділових очікувань НБУ зріс до 114,3), відновлюється інвестиційна активність. Загалом, основним драйвером економічного зростання цього року буде внутрішній ринок.

Проте темпи зростання незадовільні. Очікувані 2% цього року це ні про що. Аби тільки повернутися у 2013 рік, знадобиться 5 років зростання по 2%. У нас нема такого часу, особливо зважаючи що світова економіка зростає швидше. Тобто ми так повільно рухаємося вперед, що ще більше відстаємо від світу.

Виконання програми МВФ, приватизації, залучення капіталу, реформ незадовільне. Нам потрібно будувати не просто 2-3% зростання, а віру інвесторів в Україну. Це робиться не словами, а справами. Світ дивиться на наше тупцювання на місці з МВФ, приватизацією і не може повірити, що Україна нарешті змінилася. Це може прозвучати як холодний душ, але в 2010 році віри іноземних інвесторів в Україну можливо було навіть більше. Тоді теж було відновлення після кризи, були надії на якісну економічну політику, була програма МВФ.

Банківська система пройшла найстрашніші часи. Повертаються депозити, посилюється кредитна активність.

Націоналізація Приватбанку закрила останнє велике запитання щодо переформатування банківської системи: хто з великих піде з ринку, а хто залишиться працювати. Наразі ми знаємо всі відповіді на це запитання. Але тепер перед Україною постало нове велике питання: що робити з таким великим щастям державної присутності у фінансовому секторі. Це валіза без ручки, яка потребує постійного випуску боргів. Потрібно шукати тих, хто може приладити до цієї валізи ручку, вона дуже дорого коштує Україні. Щойно вирішили проблему Нафтогазу та вимушеної емісії під нього – а тепер випускаємо десятки мільярдів боргів для державних банків.

Не чекайте тотального кредитування, втім. Потрібно вирішити питання старих кредитів, неплатоспроможності позичальників. Потрібні передумови захисту прав кредиторів, коли банки не будуть боятися повторення масових «кидків» великих позичальників, різних махінацій. Зараз активно розвиватиметься кредитування фізичних осіб: у цій сфері Україна ніколи не була перекредитованою країною.

Криза минула, і це час готуватися до наступної кризи. Аби ми зустріли її реформованими та структурно міцними. Плаваючий курс – добре, нам не порве вітрила як зазвичай. Невеликий дефіцит державних фінансів – добре, ми повертаємо контроль над зростанням боргу. Неприватизований держсектор в економіці, який приносить збитки – це погано. Відсутність іноземних інвестицій – це дуже погано. Неефективна пенсійна система – це дуже погано, у тому числі з огляду на демографічні виклики.

Дуже багато кажуть що в Україні зростає безробіття. А ви подивіться на структуру цього показника. Рівень безробіття це кількість безробітних поділена на економічно активне населення. Так ось у нас не кількість безробітних збільшується, а економічно активне населення зменшується. Зараз отримуємо наслідки демографічного провалу 1990-х років, тобто все менше молоді виходить на ринок. Плюс трудова еміграція. Згадаємо початковий курс економіки. Фактори виробництва – трудові ресурси, капітал, земля. Трудові ресурси скорочуються. Капітал не залучається. Земельного ринку у нас нема. Тому жоден економіст поки що не може сказати, як Україна може стрибнути вгору у найближчі 10 років. Потрібно зробити в 10 разів більше реформ, ніж зроблено!

Які зміни у фінансовому законодавстві були мають найбільше значення?

Які закони не вдалося прийняти?

Законодавче забезпечення реформ дуже слабке. Замість бути локомотивом – країні доведеться його буквально тягнути з болота. Подивіться на прес-релізи Національного банку України: аби якось підбадьорити процес, ця поважна інституція вітає ухвалення законів у першому читанні! Вся країна чекає від парламенту реформ, а позиція парламенту як колективного органу для необізнаного спостерігача виглядає як «а ви нас краще попросіть!» А потім ці законопроекти, прийняттю яких всі зраділи у першому читанні, так і не проходять друге читання.

Досі не ухвалено закон про так званий «спліт», який закрив би білі плями у регулюванні фінансового сектору. Сьогодні є банки, які після стрес-тестів та корінної реформи банківського нагляду працюють за найжорсткішими світовими правилами, а є фінансові компанії, які видають кредити без такої відповідальності.

Законопроект № 6027 про підвищення довіри між банками та клієнтами. Це вже третій номер цього законопроекту (дві попередні версії не прийнято), і цей вже третій варіант досі не пройшов навіть перше читання.

Закон про нестягнення застави за валютною іпотекою ухвалили дуже швидко, створили всім банкам проблеми, відбили навіть у чесних позичальників будь-яке бажання гасити кредити. А ухвалити закон, який би вирішував цю проблему, не можуть вже багато років! І ці люди питають, а чому банки не кредитують! Так ось чому! Законопроект № 3132 про вдосконалення процедур банкрутства не прийнятий. Законопроект № 4529 про стимулювання кредитування в Україні не прийнятий. Законопроект № 5361 про регулювання переказу коштів – не прийнятий. І далі за списком.

Добре що ухвалили закон про режим добровільної реструктуризації боргів. Ухвалили закон про споживче кредитування, який минулого місяця набув чинності.

Маємо добрий діалог з НБУ, який на своєму підзаконному рівні активно просуває реформи фінансового сектору. Бачимо хороші темпи лібералізації валютних обмежень, що посилюють довіру до заявленої мети ввести Україну до клубу країн із вільним рухом капіталу у перспективі найближчих років.